Станом на 17.55 15 травня 2012 року я щаслива володарка
непрацюючої техніки в кількості:
Ноутбук - 1,5 шт.
Зарядка до ноутбука - 2 шт.
Мобільний телефон - 3 шт.
тюнер для гітари - 1 шт.
електронна читалка - 1 шт.
навушники - 2 пари
працюючої техніки в кількості
мобільний телефон - 1 шт.
Ей, всєлєнная, де якийсь баланс, а?

Fuck this shit, i wanna be a stripper. No, seriously.  
 Підпис до картінки: Галя в муках ражаєт дискурс-аналіз тєкста   

В мене дуже галімий зір (хто знає мене в реалі, знає).
І  в мене вже місяць якісь чорні плями перед очима. а ще мені треба сильніші окуляри. 
І я работнік інтіліктуального труда працюю за компом і багато читаю з монітора. В сумі за добу проводжу перед екраном від 6 до 22 годин.  
І я вже місяць не можу дійти до окуліста. 
От мене що цікавить - я таки зберусь до нього, поки не осліпла, чи ні?

  От не люблю я спамить френд-лєнту в дні праздніков, но мама в мене прекрасна женщіна, і це ісключєніє посвящається єй. Фото сдєлане 22 года назад, як вони з татом вінчалися. 

Я їду додому. Там на мене чекають.
Коли я повертатимусь в місто К. мене чекатимуть тут.
Я дуже щаслива. 
Я стою на ногах. Нарешті я міцно стою на землі. 

Шо мене завжди виносило - нахуя, ну НАХУЯ перепощувати посилання на пости в ЖЖ в твіттер, а потім (увага!) робити навпаки, тобто постити в жж посилання на твіттер з посиланнями на ЖЖ?
Це типу, щоб краще дійшло, чи як?

Я завжди вважала Гугл найдовершенішим винаходом людства, і тим, хто насмілювався мені перечити, коли я казала, що хром - найпрекрасніший в світі браузер доводилось тяжко (зі мною взагалі краще не сперечатись, я чотири роки провчилась на політології і люблю свою спеціальність, тому при бажанні можу затролити всіх і вся), але останніми днями що Хром, що ХромПлюс щось таке чудять, що я, мабуть, перейду на Сафарі від гріха подалі, бо Мозіллу зі всіма її родичами (СіМанкі і Нетскейп Навігатором) і Оперу на дух не переношу.  
Якщо це раптом читає якийсь представник гугла в Україні - ваші браузери на мому компі поводяться, як униле гавно, вот.

Я почуваюсь втомленою і вмиротвореною. 
Скоро зможу заїхати додому. 
Ще б на мене ні з того ні з сього звалилось штук 15-20 грн, я взагалі була б щаслива і моїй останній тривозі прийшов би край.